Линовицькі парки спадщина з минулого тисячоліття.

 

На території Прилуцького району знаходиться 30 об'єктів природно-заповідного фонду, в тому числі ботанічні пам'ятки природи - парки в смт. Линовиця: ім.Шевченка та «Жевахівщина», а також парк в с. Івківці. Ці об'єкти знаходяться під охороною, потребують догляду з метою збереження та відтворення. Історія створення цих парків різна, але головне, що люди, які створили їх в далекому XVIII столітті, бажали жити серед прекрасного і разом з тим увічнили своє ім'я в цих зелених куточках, які і сьогодні служать людям.

 

Багато років історію Линовиці вивчав житель селища Олексій Семенович Власенко. На жаль, його вже нема серед живих, але залишились історичні довідки, які він надав нам багато років тому.
Так, старовинний парк імені Шевченка закладений на початку XVIII століття на основі природної діброви біля притоки Удаю. У її долині було утворено три мальовничі ставки. По закінченні спорудження будинку в 1796 році в парку були висаджені сріблясті тополі, декоративні кущі, ялини, сосни тощо. Для прикраси парку в 1897 році звели "Башту огляду".

У 1844 році Линовицю відвідав Т. Г. Шевченко, гостюючи у свого друга - графа Якова де Бальмена, родиною якого і був створений парк.
У 1955 році працівники МТС та школи провели підсаджування парку над ставом. А у 1960 році розпочалося будівництво стадіону. 

Найстарішим свідком цих подій залишається дуб - велетень "Три брати". Йому близько 400 років. В останні роки парк надзвичайно заріс, потребує розчищування від сухостою та проведення реконструкції. Перші кроки для цього заплановані селищною радою вже у 2008 році. Передбачається розчистити алею для прогулянки парком, провести підсаджування декоративних насаджень.

Парк "Жевахівщина" (Голівщина) розташований в кінці селища. Належав він генералу-відставнику Голеву. Після його смерті в 70-х роках позаминулого століття садиба була куплена Д. Д. Живаховим, котрий посадив алею веймутової сосни, ялини звичайну та сріблясту, дуби черешчаті, липи, черемху, аличу та декоративні кущі. Після смерті Д. Д. Живахова його сини Володимир та Микола в 1909-1910 p.p. заклали фруктовий сад, відновили алеї. Вздовж парку з південного боку простягалися став, панська купальня.
 

Але після 1917 року ці мальовничі куточки селища ставали все більш занедбані.
На сьогодні з насаджень залишаються алея веймутової сосни, ялини. За останні 10 років двічі проводилась розчищування парку як силами цукрозаводу, так і силами селищної ради. Селищною радою проведено посадку насаджень ялини, планується створення нових насаджень на місці старого саду. До цієї роботи, можливо, потрібно було залучити і учнівську молодь селища та й міста Прилуки. В останні роки у школах багато уваги приділяється екологічному вихованню молоді. Саме практичну роботу по вирощуванню саджанців липи, каштану, горобини, декоративних насаджень, багаторічних квітів могли б виконувати учні на своїх присадибних ділянках, а потім селищна рада купила б їх у школи за кошти природоохоронного фонду.
 

Частково посадковий матеріал та необхідне інформаційне забезпечення можна отримати у відділі дендрології Прилуцької дослідної станції, де вже є власний досвід роботи по створенню дендрологічного парку.
Тобто для творчих людей вданому напрямку поле діяльності не обмежене. Тим більше, що одним з напрямків розвитку району обрано і розвиток зеленого туризму.
 

Є поле діяльності і для керівництва цукрозаводу "Красний ", адже до цього часу завод не виконав обіцянки десятилітньої давності та не забезпечив зворотного водопостачання заводу. Для виробничих потреб використовується так званий технічний ставок №2 , куди скидається та використовується технічна вода. Все це не сприяє покращенню гідрологічного режиму річки. Так само потребує негайного вирішення проблема очищення стічних вод від лікарні та школи. Проведення реконструкції КНС включено у план заходів та кошторис на 2008 рік.

 

Значної шкоди річці завдає розорювання городніх ділянок до урізу води, адже вздовж ставків повинна бути прибережна смуга шириною 20 м, в кращому випадку засіяна травою.
Як бачите, роботи вистачить на усіх. Отже, звертаємось до небайдужих людей включитись у цю цікаву та вкрай необхідну, насамперед нашим дітям, справу. 

Автор: Н. Дідусенко, головний спеціаліст південного сектору з ОНПС.