Линовиця краєзнавче товариство

  Працював у графів де Бальменів візником. Родом із Орловської губернії. Мав дуже рудий і кучерявий чуб.   Одружився на гарній молодиці Парасці, яка народилася в Ольшанах.   Було у неї дитя від першого чоловіка, котрого покинула за пиятику і втекла до Линовищі. Влаштувалася на роботу до графів прачкою.   Федот був добрим, Параска красивою. І ось доброта і красота поєдналися.   Але Параска продовжувала носити прізвище першого чоловіка, бо не знаходилося коштів, щоб узяти документальний розвід, розірвати подружні зв’язки узаконено. Тож прізвище „Криворучко” й залишилося.   Коли побралися Федот із Параскою, граф С.С. де Бальмен віддав їм рублену комору. І вони, перенісши на ви гонець біля Неходових, поставили і в ній жили.   У Федота й Параски появилися діти: найпершим Василь в 1905 році, а за ним – близнята Михайлик і Галя. Галя померла зразу, а Михайлик дорослим.   Діти були записані на прізвище першого чоловіка. Так і став Васил...

  Однією з прикрас цього парку було штучно викопане водоймище (сажалка). В центрі такого водоймища знаходився так названий “чайний острів на якому традиційно пили чай, навколо цього чайного острівця плавали лебеді, також був ще острів троянд. А потім податись углиб парку, де посеред штучного, викопаного за бажанням господарів озера, облаштовано затишний острів. Поплисти б з усіма туди човном на чаювання. Оброблена світлина 1970 років додано до світлини "чайний острів" через графічний редактор Photoshop.

  Світлина 2.06.1927 В спогада Г.Ф гайдая знаходиться такий опис дзеркальної алеї: Це дійсно було щось дивовижне - щось вражаюче. Старі липи рівними рядами оточили широку зелену алею, крони велетенських кучерявих дерев переплелися в горі й створили густий, непроникний навіть для сонця темний коридор, який тягнеться схилом вниз упирається в сяючу під яскравим сонцем гладь ставка. Мовчки стоїмо споглядаючи цю неземну красу, створену Богом і людьми. Це й була знаменита Дзеркальна Алея графського парку . [1] Дзеркальная алея була - знищена в 1960 роках при будівництві стдіону [2] Джерела 10 липня 2002р ГЕОРГІЙ ГАЙДАЙ Турківський М. П. Навіки рідна: Книга про Линовицю. Прилуки, 2005

  Таку винагороду оголосило ТОВ Крок-УкрЗалізБуд» кожному, хто спіймає на гарячому підпалювачів сухої трави на території Прилуцького району.    Про це написав у соцмережах начальник юридичного відділу агроструктури Віталій Загоруйко. — Ми багато років обробляємо землі пайовиків із Мазків, Білорічиці, Малої Дівиці, Рудівки, Пологів і Пддубівки. Пожежі які бувають тут навесні і восени через підпалювання сухотрав’я, - наша спільна біда.    І досі на слуху такий випадок. Два роки тому наш інженер їхав полем і побачив, що в’ється димок удалині. Він зупинив свій легковик, узяв лопату з багажника і пішов гасити підпал Вогнище розповзлося на значну площу, тому довелося довгенько закидати його землею. Та, як на лихо, в цей час спалахнуло з іншого боку - поблизу автомобіля. І він згорів, доки власник ліквідовував пожежу в іншому місці.    Більшість палять сухий непотріб на своїх городах поблизу полів. Сильний вітер розносить полум‘я на вкруги з такою швидкіс...